У фільмі знялася ціла плеяда зірок. А Дмитро Халаджі (Іван Сила) і Василь Вірастюк (Велет) своїми власними життєвими прикладами доводять, що і в сучасних умовах можна «зробити себе» так, як це колись зробив Іван Фірцак.
Про Івана Фірцака , якого я зіграв у стрічці, знаю давно. Багато років тому прочитав про нього статтю в журналі «Радянський спорт». На жаль, зараз його ім'я незаслужено забуте. В кіно сподобалося зніматися. Допомагало те, що у мене є досвід виступів перед великою аудиторією . Фактично мені потрібно було грати самого себе, тобто циркового атлета. Головний посил фільму — духовне та патріотичне виховання молоді . Чомусь у нас так виходить , що прикладів для юного покоління в історії нашої країни безліч , але ми їх не помічаємо. Найчастіше звертаємо увагу на чужих героїв. Але нам потрібно згадувати про своє, національне надбання.
Вже у процесі роботи я зрозумів, наскільки це складно спортсменові одночасно зніматися і підтримувати високу фізичну форму». Я усвідомив, наскільки це непросто було тому ж А.Шварценеггеру або Брюсу Лі. У першу чергу тому, що мені самому доводилося виконувати складні силові номери. В окремих місцях змушений був збирати всі свої сили...
Це фільм про забуту історію українського народу. Я б навіть сказав — про фольклор. Приміром, китайці дотепер знімають десятки фільмів про одного Брюс Лі. Адже в нас теж є ким пишатися - той же І. Піддубний, І. Фірцак і багато інших, імена яких у свій час звучали на весь світ! Але ми чомусь ховаємо це, десь це в нас закопане, зарите...
Кожній країні для повноцінного розвитку нового покоління потрібне пропагування своїх власних героїв. В Україні подібного не відбувалося більше двух десятьоліть. Я дуже щаслива, що діти та підлітки тепер мають реальний приклад українського героя і без сумніву можуть ототожнювати з ним себе. Я маю надію, що дякуючи таким фільмам в Україні з'явиться нове, свідоме покоління.
Величезна радість, що сьогодні на екран повертаються чисті, справжні герої. Блискучий режисерський дебют Віктора Андрієнка дає надію , що українське кіно починає відроджуватися . Я на прем'єрі не втрималася від сліз, тим більше , що зал обрушив на нас овації на 15 хвилин. Для мене велика удача - участь у цьому проекті. Коли хлопці приходять на фільм, бачать наших красенів -богатирів, то це працює як величезне підняття духу нації. Хлопчаки починають займатися, тягати гантелі, вести здоровий спосіб життя. Взагалі , треба бути не просто сміливим, а божевільним, щоб так показати, що ти - герой . І я не очікувала, що історія вийде настільки чудовою.
Мені б хотілося, щоб діти дивилися цей фільм із дорослими, цілими родинами. Переконаний, що він змусить багатьох задуматися, зробити важливі висновки. Всі ці «супермени», відомі по мультфільмах, повністю вигадані персонажі. А ми маємо реальні, унікальні приклади співвітчизників... Проста людина зі села, якщо працює, може досягти чималого
Я бачив обличчя людей до перегляду фільму і після. Вантаж проблем, втома, байдужність за протягом півтори години обличча змінилися на любов, теплоту, внутрішній світ. Ось це і є найбільша нагорода творцям фільму. І я безмежно щасливий, що вклав у це диво шматочок свого серця.
Колись, дуже давно, я написав таке чотиривірш:
Судьба артиста – это та ещё «фигня», нелёгкая..
О, если бы Вы знали:
Сыграть в плохом кино Господь берёг меня!
В хорошее вообще не приглашали...
По правді, доля не балувала мене ролями. Але я і не дуже хвилювався з цього приводу. І ось, нарешті я зіграв у фільмі, який дуже довго чекав. «Іван Сила» - це не просто гарне, світле, добре, розумне кіно. Це кіно, яке вчить нас пишатися своєю країною, красою і величчю історії. І пам'яттю про тих прекрасних, сильних і щирих людей, які творили цю історію.
І ще, окрема вдячність - Олександру Гаврошу, Віктора Андрієнка та Ігорю Письмовою, Володі Філіпову і всім-всім-всім, хто розбудив у нас цю пам'ять.
Мені дуже подобається наш фільм. Перш за все тому, що нарешті це справжнє сучасне кіно.В усіх сенсах цього слова! І технічному теж! А ще сподобалося, що знімав Віктор Андрієнко! Він дуже талановита і ПРАВИЛЬНА особистість. І у мене була невеличка можливість побувати у драматичному амплуа. Давно хотів!
